Народні свята у січні

СІЧЕНЬ

Народні назви: тріскун, сніговик, льодовик.Про цей місяць у народі кажуть: "Скільки днів, стільки свят"

2 січня - святого Гната

"До Гната прибрана хата". Треба було навести лад в оселі, випрати й покачати (попрасувати) речі, нарубати дрова тощо, бо на свята того не можна робити. Від Гната виготовляють різдвяно-новорічні прикраси -"павуки" та "їжаки" із соломи й вирізають із паперу витинанки.

4 січня - святої Анастасії

"До Насті точи снасті" - розбирали та виносили з хати на горище ткацький верстат, а після обіду вже припиняли всяку роботу, бо "скороНастя на помості запросить три празники в гості".

6 cічня - різдвяний Cвят-вечір

На це свято з'їжджалася вся сім`я, хоч би де хто був. До хати заносили сніп соломи - дідух і ставили на покуті, на стіл клали пахуче сіно, по краях -головки часнику, стелили святковий обрус (скатертину). Вечеряти починали з першою зіркою, молилися, запалювали свічку, згадували весь рід і запрошували його до вечері.Господиня зранку готувала дванадцять пісних страв: кутю, голубці, вареники або пироги з капустою чи картоплею, гриби, рибу, борщ, узвар, квасолю тощо. Зазвичай першою стравою була кутя - три ложки на початок, нею ж і закінчували. Але в інших місцевостях, зокрема в бойків, починали з часнику. Після вечері тарілки не мили, а ложки зв'язували перевеслом та встромляли в дідух, "щоб рід купи тримався", й чекали перших колядників із вертепом.Подекуди, як на Черкащині, вечерю заведено носити хрещеним батькам,бабусі та дідові.Цього дня закінчується Пилипівський піст.

7 січня - Різдво Христове

"Христос рождається!" - "Славімо Його!" Таке традиційне вітання звучить від Різдва до Стрітення (15лютого). Уся родина зранку йде до церкви. Повернувшись додому, починають святковий обід. Діти ходять у гості до батьків абож батьки до дітей. Подають кутю, холодець,м'ясні страви, багато солодощів. Чекають колядників із козою та вертепи.

8 січня - Собор Пресвятої Богородиці

9 січня - первомученика Стефана (Степана)

У ці дні продовжують колядувати й святкувати Різдво та ходять у гості до тих, у кого в родині є Марія чи Степан.

13 січня - святої Меланії (Меланки)

Парубки "ходили з Меланкою": один чи два хлопці перебиралися в жіночу одежу та жартівливо демонстрували, яка Меланка "роботяща", змітаючи віником зі столу тощо.

14січня - святого Василя, старий Новий рік

Уранці по хатах ходять хлопці-посівальники. Вони «засівають» "зерном і зичать господареві всіляких гараздів у новому році:

Сійся, родися,

жито, пшениця,

всяка пашниця,

коноплі - під стелю,

а льон - по коліно,

щоб у вас, хрещених,

голова не боліла.

На щастя, на здоров'я,

на той Новий рік,

щоб вам велося краще, ніж торік!

18 січня - Йорданське надвечір'я, другий Свят-вечір

Готували третю й останню різдвяну кутю. У Центральній Україні то була голодна кутя, бо на вечерю подавали такі ж самі пісні страви, як і на перший Свят-вечір. А в Галичині вважали цей вечір щедрим, хоча теж уживали пісне, бо від того дня починали щедрувати дівчата.Перед вечерею святили хату принесеною з церкви посвяченою водою й, розмішавши її в мисочці з борошном, малювали на вікнах та дверях хрести. Посвячену воду також наливали в миску з грошима й умивалися нею, аби гроші були ввесь рік.

19 січня - Водохрещі, Йордан

Хлопці зранку йшли на річку чи ставок і вирубували з криги хрест («йордан»), а щоб він став гарнішим, обливали буряковим квасом. Священик освячував воду. «Йорданська вода» мала цілющі властивості впродовж цілого року, її тримали на випадок недуги. Дівчата ж у цю воду клали калину чи коралі й умивалися, аби щоки були рум`яними. Після Водохрещів на річці не прали два тижні, щоб не «занапастити» воду.

20 січня - Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Івана

На Йвана обливалися водою, а парубки возили дівчат по ставку на колоді, наче на санчатах. У народі кажуть: "Прийшов Іван Предтеча -забрав усі свята на плечі".

21 січня" Пів'Івана ложки полоще". Хлопці й дівчата "справляли складчину", яку наколядували, та "виряджали свята": "Тікай, кутя, із покутя, а узвар - на базар, пироги - на торги!" У гуцулів із рушниці «застрілювали коляду» й справляли останні коляди разом - «розколяда».

22 січня - День соборності України"

Календар "Наші обереги - народні звичаї"